- чарівничий
- -а, -е.1) заст., нар.-поет. Який має в собі чари, чарує.2) перен. Те саме, що чарівний 2). || Майстерно виконаний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
чарівничий — прикметник … Орфографічний словник української мови
чарівницький — а, е. Те саме, що чарівничий … Український тлумачний словник
чародійницький — а, е. 1) заст. Прикм. до чародійник 1). 2) розм. Те саме, що чарівничий 2) … Український тлумачний словник